Серед видатних постатей Херсонщини XX століття виділяється ім’я Якова Дюміна. Він талановитий музикант, педагог, просвітник і засновник музичної освіти в Херсонській області, пише kherson.in.ua.
Перші кроки в музиці
З’явився на світ майбутній музикант у квітні 1870 року в Миколаєві. Першу освіту хлопець здобув у Миколаївському реальному училищі. Далі став студентом Петербурзької консерваторії, яку закінчив у 1899 році. Незабаром Яків почав працювати оперним співаком у Петербурзькому оперному театрі, паралельно він викладав у Миколаївському музичному училищі.
У 1905 році Дюмін переїхав до Херсона, де ініціював відкриття відділення Імператорського Російського музичного товариства і музичних класів.
Розвиток кар’єри та громадське життя
Восени 1905 року в Херсоні відкрилося вокальне та оркестрове відділення музичних класів. Згодом при класах створили хор і симфонічний оркестр під керівництвом Дюміна. Класи мали неабияку популярність серед містян, тож у 1908 році їх реорганізували у професійний навчальний заклад — Херсонське музичне училище.
Демонструючи творчу завзятість і відвагу, влітку 1908 року Дюмін урочисто відкрив літні хорові курси, які відвідували сільські вчителі. Діяли вони до 1919 року, за цей час на них підготували сотні хороших керівників народного хорового співу та вчителів співу різних губерній.
Як диригент симфонічного оркестру Дюмін започаткував і проведення загальнодоступних концертів для херсонців. Позитивні результати публічної роботи Якова були суспільно визнаними. За величезний успіх у розбудові музичної освіти його нагородили великою кількістю нагород — орденами Анни та Володимира, а також порушувалося клопотання про представлення його до звання «Герой праці».
Яків часто виїжджав до міст і сіл Херсонської губернії та всіляко заохочував молодь до пізнання музики. При цьому він завжди турбувався про своїх учнів, знаходив можливості платити стипендії талановитим студентам. Дюмін не мав політичних уподобань, але завжди намагався бути корисним людям. У 1915-1916 роках Яків приховував від поліції активістів-революціонерів у будівлі музичного училища. У 1920-1930 роки Дюмін вів активну музичну та культурологічну діяльність.
Сім’я музиканта, арешт і вбивство
З державного архіву та листів сина Якова Дюміна відомо, що в 1906 році він одружився з Єфросинією Спозіто. У 1907 році в пари народився син Валерій. Хлопчик вирішив піти стопами батька і вступив до Херсонського музичного училища в клас духових інструментів. Однак зрозумівши, що бачить себе в іншій сфері, Валерій став студентом Одеського політехнічного інституту. Закінчивши його, почав працювати в Чорноморському військово-морському флоті. У 1912 році Яків одружився вдруге.
25 серпня 1937 року Дюміна звинуватили в антирадянській агітації й заарештували. 26 листопада 1937 року йому винесли вирок про розстріл у зв’язку з контррозвідкою та участю в українській націоналістичній організації. 20 січня 1938 року Якова розстріляли. Довгий час рідні не знали правди про долю Якова Дюміна. Одразу після арешту батька, Валерій зібрав усі документи про його трудові успіхи та відправив листа Сталіну, щоб той особисто розібрався і допоміг. Однак лист не дійшов адресату, а був перехоплений НКВС. Після чого чоловіка викликали на допит, під час якого він сказав, що арешт його батька був помилкою. За ці слова Валерій поплатився своєю кар’єрою, на цілих 15 років його позбавили допуску до службово-секретної інформації як фахівця радіозв’язку. Все життя Валерій намагався довести невинність батька і домогтися визнання його світлого імені, однак безрезультатно. У 1989 році колектив Херсонського музичного училища звернувся до прокуратури Херсонської області з клопотанням про реабілітацію засновника і першого керівника закладу Якова Дюміна. Все вдалося, справжнього патріота, який присвятив життя розвитку духовності Херсонщини, повернули із забуття, і він став взірцем самовідданого громадянського служіння мистецтву.
