ЗУ про рекламу. Що має знати рекламодавець, щоб його реклама відповідала законодавству

Компанія IDMedia вже понад 10 років займається розміщенням зовнішньої реклами по всій території України, а також активно підтримує соціальні ініціативи, які сприяють інтелектуальному розвитку молоді. Приміром, 15 липня відбувся фінал всеукраїнського Гранта, який організувала компанія. Студенти ВНЗ пропонували на розгляд свої статті, після чого автори трьох найкращих робіт отримали грошову винагороду. У статтях розкривалися важливі теми про рекламні стратегії, маркетинг, зовнішню рекламу, відеоборди та їх роль у суспільстві та ін. Пропонуємо до вашої уваги статтю студентки Аміни Полякової. 

Законодавство України щодо реклами регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Законом України “Про рекламу”. Ось деякі ключові аспекти, які рекламодавці повинні знати, щоб їх реклама відповідала законодавству:

Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та способів, які не завдають шкоди споживачеві реклами.

2. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

3. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

4. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

1. Інформаційна достовірність: Реклама повинна містити правдиву та достовірну інформацію про продукт чи послугу, яку вона просуває. Вона не повинна містити обманливих чи вводячих в оману висловлювань.

2. Порушення моральних норм: Реклама не повинна містити матеріалів, які протирічать загальноприйнятим моральним нормам. Вона не повинна спричиняти шкоду психічному чи фізичному здоров’ю людей.

3. Заборона дискримінації: Реклама не повинна містити елементів, які спонукають до дискримінації за расовою, національною, етнічною, соціальною, гендерною, віковою чи іншими ознаками.

4. Заборона порушення авторських прав: Реклама не повинна порушувати авторські права на інтелектуальну власність, такі як використання логотипів, музики, фотографій тощо без дозволу власників.

5. Заборона нелегальних товарів: Реклама не повинна сприяти продажу або використанню нелегальних товарів або послуг, таких як наркотики, контрабандні товари тощо.

6. Заборона реклами алкоголю та тютюну: Закон обмежує показ реклами алкогольних та тютюнових товарів у певних місцях та часових рамках.

7. Заборона реклами медичних послуг: Закон обмежує рекламу медичних послуг, щоб запобігти поширенню недостовірної інформації та захистити інтереси пацієнтів.

8. Дотримання рекламних обмежень: Реклама повинна дотримуватись обмежень, які встановлені законодавством, наприклад, обмеження щодо вмісту, розміру, місця показу, часу трансляції тощо.

Це лише загальні принципи, і рекомендується консультуватися з юристом або спеціалістом з реклами, щоб отримати більш детальну інформацію та конкретні поради з питань рекламного законодавства в Україні.

Давно відомо, що  реклама — це двигун але у сфері торгівлі. Але не будь-яка! Погана реклама — це скоріш гальма. Креативна концепція, приваблива та зрозуміла пропозиція — це далеко не всі вимоги, яким повинна відповідати реклама: перш за вcе, розробник ідеї та виробник контенту повинні переконатися, чи відповідає вона вимогам законодавства. Інакше рекламодавець може отримати збитки у вигляді штрафу чи, наприклад, вилучення тиражу з носієм рекламного повідомлення тощо. І замість очікуваного прибутку бізнесмен отримає збитки.

Трішки про закони

Закон України забороняє у рекламі наступне:

1. Дискримінацію: Реклама не повинна містити елементів, які дискримінують людей на підставі раси, національності, релігії, статі, віку, інвалідності тощо.
2. Неправдиву інформацію: Реклама не повинна містити неправдивих тверджень, що можуть вводити споживачів в оману.
3. Образу та недбалості: Реклама не повинна використовувати образи, що дискредитують чи принижують особу, оскорбляють чи пропагують насильство, а також не повинна стимулювати небезпечні дії.
4. Посягання на приватність: Реклама не повинна порушувати приватність особи без її згоди.
5. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Існують обмеження щодо реклами алкоголю та тютюну, зокрема забороняється спонукання неповнолітніх до їх споживання.
6. Реклама наркотиків та психотропних речовин: Закон забороняє будь-яку рекламу наркотиків та психотропних речовин.

Зазначені обмеження не є вичерпним списком, і можуть існувати інші обмеження відповідно до законодавства України.

Але якщо детальніше саме про зовнішню рекламу.

Законодавство України щодо зовнішньої реклами регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами. Однак, як конкретно заборонено у зовнішній рекламі, може залежати від конкретних положень законів та регуляторних актів.

Зокрема, законодавство України зазвичай обмежує такі аспекти у зовнішній рекламі:

1. Рекламу, що порушує громадський порядок, моральні норми або суспільну мораль.
2. Рекламу, що містить недостовірну інформацію або її заблудну інтерпретацію.
3. Рекламу, що пропагує насильство, наркотики, алкоголь, тютюн або інші шкідливі речовини.
4. Рекламу, яка порушує права споживачів або їх інтереси.
5. Рекламу, що містить образливі або дискримінаційні висловлювання стосовно будь-якої особи чи групи осіб на підставі расової, етнічної, релігійної, гендерної, вікової чи іншої ознаки.
6. Рекламу, що порушує авторські права або інші інтелектуальні права.
7. Рекламу, яка незаконно використовує зображення або ім’я відомих осіб без їх згоди.

Однак, варто зазначити, що точні обмеження та заборони можуть бути визначені конкретними законами або рішеннями уряду України, тому рекомендується звернутися до чинного законодавства або консультуватися з юридичними фахівцями для отримання актуальної інформації.

Чи варто зазначити що реклама обов’язково повинна бути лише державною Українською мовою вирішувати вам), але наразі це обов’язкова умова для всіх видів реклами в країні. Хоча дивлячись на стан справ я вважаю це цілком очевидним.

Зверніть увагу, під час замовлення, виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів потрібно пам’ятати, що потрібно дотримуватися законодавства, етичних стандартів та кращих практик, щоб забезпечити правильну та ефективну комунікацію з цільовою аудиторією. Ось деякі аспекти, які варто враховувати:

1. Законодавство: Перед початком будь-яких рекламних дій необхідно ознайомитися з відповідними законами та правилами, які регулюють рекламу у вашій країні. Це можуть бути правила щодо заборони певного типу реклами, вимоги до маркування, обмеження використання деяких тем або мови тощо.
2. Правдивість та точність: Рекламні матеріали повинні бути правдивими та точними. Не слід надувати чи спотворювати факти або обіцянки, які не можна виконати. Якщо надаються статистичні дані або результати досліджень, вони повинні бути обґрунтованими та перевіреними.
3. Етика: Рекламні матеріали не повинні бути образливими, дискримінаційними, підривати громадський порядок або пропагувати незаконну діяльність. Важливо дотримуватися етичних стандартів і зберігати довіру споживачів.
4. Збір та використання персональних даних: Якщо ви збираєте персональні дані своїх клієнтів або споживачів, необхідно дотримуватися відповідних правил щодо захисту цих даних. Забезпечте належний рівень конфіденційності та повідомте споживачів про те, як їхні дані будуть використовуватися.
5. Цільова аудиторія: Пам’ятайте про свою цільову аудиторію під час створення рекламних матеріалів. Вони повинні бути привабливими та зрозумілими для вашої цільової групи. Розуміння інтересів, потреб і цінностей вашої аудиторії допоможе створити більш ефективну рекламну кампанію.
6. Маркування та ідентифікація: Рекламні матеріали повинні бути чітко позначені як реклама, щоб споживачі могли розрізняти їх від звичайного контенту. Використовуйте відповідні маркування, логотипи або знаки, які ідентифікують ваш бренд або компанію.
7. Моніторинг та відгуки: Після розповсюдження рекламних матеріалів важливо моніторити їх ефективність та реакцію аудиторії. Слід слідкувати за відгуками та реакціями споживачів і, при необхідності, коригувати свою рекламну стратегію.

Загалом, важливо пам’ятати, що реклама повинна бути чесною, етичною та спрямованою на покращення споживчого досвіду, а не на маніпуляцію аудиторією.

Україна має власне рекламне законодавство, яке визначає відповідальність за порушення правил реклами. Основним законом, що регулює рекламу в Україні, є Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року.

Звісно бажано щоб рекламодавець мав уявлення про відповідальність що наступає у випадку порушення рекламного законодавства

Основні форми відповідальності за порушення рекламного законодавства України включають:

1. Адміністративна відповідальність: Порушення рекламного законодавства може призвести до накладення адміністративних штрафів органами Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва або інших відповідних органів. Штрафи можуть бути накладені на рекламодавців, рекламні агентства або замовників реклами.
2. Судова відповідальність: Постраждалі сторони, які зазнали збитків через неправомірну рекламу, можуть подати позов до суду та вимагати компенсації. Судова відповідальність може передбачати відшкодування збитків, компенсацію моральної шкоди та інші санкції, встановлені судом.
3. Інші санкції: Порушення рекламного законодавства також може мати інші наслідки, такі як заборона розміщення реклами, вилучення або заборона розповсюдження рекламних матеріалів, попередження щодо недопущення подібних порушень у майбутньому тощо.

Для отримання конкретної інформації про відповідальність за порушення рекламного законодавства в Україні рекомендується звертатися до професійних юристів або органів виконавчої влади, відповідальних за контроль за рекламою.

Українське рекламне законодавство передбачає наступні випадки, коли можуть наступати види відповідальності за порушення:

1. Адміністративна відповідальність:

•    Недотримання вимог щодо маркування або ідентифікації реклами.
•    Використання заборонених методів та прийомів реклами.
•    Поширення неправдивої або маніпулятивної інформації у рекламі.
•    Розміщення реклами в заборонених місцях або без дозволу.
•    Використання реклами, що порушує громадський порядок або норми моралі.
•    Недотримання обмежень щодо реклами на телебаченні, радіо, в пресі та інших медіа.

2. Цивільна відповідальність:

•    Завдання збитків третім особам через неправомірну рекламу.
•    Обман споживачів або порушення їхніх прав через рекламні дії.

3. Кримінальна відповідальність:

•    Грубе порушення рекламного законодавства, яке може бути класифіковане як злочин.
•    Повторні порушення рекламного законодавства після накладення адміністративних санкцій.

Відповідальність за порушення рекламного законодавства може залежати від серйозності порушення, величини завданих збитків, попереднього застереження та інших факторів, визначених законодавством. При розгляді конкретних ситуацій рекомендується консультуватися з юристами або органами, відповідальними за контроль за рекламою в Україні.

Закон України “Про рекламу” встановлює ряд обов’язкових вимог та заборон щодо проведення рекламних дій. Ось деякі можливі порушення цього закону:

1. Неправдива реклама: Розповсюдження недостовірної, миследводної або обманливої інформації в рекламі є порушенням закону.
2. Реклама товарів, заборонених до реклами: Закон забороняє рекламу товарів, які обмежені до реклами, таких як наркотики, зброя, піратське програмне забезпечення тощо.
3. Реклама алкоголю та тютюнових виробів: Закон встановлює обмеження на рекламу алкоголю та тютюнових виробів, зокрема, заборону реклами в мас-медіа, спонсорства заходів, спрямованих на дітей тощо.
4. Реклама, що порушує моральні норми: Реклама, яка пропагує насильство, насильственну поведінку, расизм, дискримінацію або порушує загальноприйняті моральні норми, є недопустимою.
5. Реклама медичних послуг: Закон встановлює певні обмеження щодо реклами медичних послуг, забороняючи надування чи розповсюдження недостовірної або маніпулятивної інформації.
6. Використання дітей у рекламі: Закон містить певні правила та обмеження стосовно використання дітей у рекламі, щоб захистити їх від експлуатації та непристойного зображення.

Це лише кілька прикладів можливих порушень Закону України “Про рекламу”. Закон містить багато інших положень, які регулюють проведення рекламних дій в Україні.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів. Дозвіл надається строком на п’ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву, до якої додаються: фотокартка або комп’ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

Дозвіл або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:

Мінкультури – у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями – у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;

утримувачем інженерних комунікацій – у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;

Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією – у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Правила розміщення зовнішньої реклами 2023.

Cвітлові об’ємні вивіcки, білборди, лайтбокcи, текcтильні лайтбокcи, акрілайти, неонові вивіcки, і об’ємні літери, банери та логотипи у населених пунктах, будь-яке розміщення реклами проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами cільських, cелищних та міських рад.

У місті Києві таким органом є Департамент (ДПА) містобудування та архітектури. Поза межами наcелених пунктів розміщення реклами – на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями (Київська обласна державна адміністрація (КОДА).

На територіях, будинках та спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).