Стартапи, в концепції яких лежить ідея виробництва інноваційного товару є більш поширеними, ніж стартап-послуги. Хоча і вони мають місце.
У Херсонському національному технічному університеті в рамках проєкту ЮНІДО/ГЕФ «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств в Україні» студенти займалися розробкою екологічно чистих стартапів. Подібні проєкти намагаються охопити якнайбільше аспектів. Проблемами очищення повітря тощо, займаються багато компаній. А ось чи багато хто стежить за перенасиченням планети одягом? Відповідь – ні. Більше на сайті kherson.
Дизайнери рятують світ
Педагоги кафедри дизайну ХНТУ вирішили залучити студентів до розв’язання проблеми надмірного споживання. Завідувач кафедри дизайну Чепелюк А.В, доцент Артеменко М.П та студентка Данилушкіна В.В вигадали цікаву ідею.
Щоб успішно розробити її та побудувати проєкт, вони вирушили до Бізнес Академії Регіонального акселератора GCIP. Професори разом зі своєю студенткою пройшли весь етап навчання та змогли побудувати проєкт під назвою «Школа Дитячої майстерності «Друге життя речей».
Суть проєкту полягала в організації навчальних курсів з переробки старого одягу. Курси розробили для дітей та підлітків. Викладачі університету, в свою чергу, надали знання та навички у моделюванні одягу, щоб зробити кінцевий результат справді класним та гідним.
Херсонський проєкт вигідний ще й тим, що місце для проведення курсів вже було – обладнана майстерня на кафедрі дизайну ХНТУ. Стартап виявився настільки незвичайним та перспективним, що в конкурсі стартапів посів третє місце.
Така ідея є незвичайним розв’язанням проблеми надмірного споживання одягу.
Чому це важливо
У 21 столітті усвідомлене споживання стало мейнстримом. Продуманий підхід до споживання речей полягає не тільки в етичності цього питання, а й екологічності.
Причиною появи свідомого споживання стала «швидка мода». У 20 столітті мала місце «повільна мода». Одяг шили кравці індивідуально. Це займало час і стояло чимало. Тому люди носили дбайливіші речі та рідше оновлювали гардероб. У 21 столітті одяг шиється машинами й у величезній кількості. І ціна стала в рази дешевшою. Це спровокувало спонтанні покупки. Практично в кожної людини, особливо з розвинених країн, у шафах скупчився одяг куплений спонтанно. Наприклад, у Гонконгу щохвилини викидають 1400 футболок.
Це все не лише про переробку текстильних речей, а й про їхнє виробництво. Дешевий одяг роблять із синтетичних матеріалів, робота з якими вимагає величезну кількість чистої води. У майбутньому це може призвести до апокаліптичного сценарію, коли вода стала найціннішим ресурсом.
Те саме стосується і фарбування тканин. При такому виробництві використовують небезпечні хімікати, які потрапляють до навколишнього середовища. 400 мільярдів квадратних метрів тканини виробляють щороку, а 60 мільярдів знищують. Лише чверть текстильного сміття підлягає повній переробці. У 21 столітті синтетика щільно увійшла в життя кожної людини на планеті.
Все це пов’язане в єдине безперервне коло дешевого споживання. Наприклад, щоб краще продавати колекції бренди знижують ціни шляхом здешевлення оплати праці. А своє виробництво розміщують у країнах третього світу. Це призводить до того, що ринок Європи та Америки наповнюється дешевим одягом, а країни третього світу не здатні вибратися з бідності, бо їхня робота не цінується.
З цієї ситуації є два виходи: купувати дорогі та високоякісні речі, які прослужать довше та повністю утилізуються; другий – навчиться давати друге життя старим речам. І в цьому допомагає херсонський стартап.
