24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну з Україною. З 3 березня 2022 Херсон був окупований російською армією. Для всіх людей ця подія стала найстрашнішою та найтрагічнішою в житті.
Херсонський журналіст Дмитро Багненко наражаючи себе на небезпеку три місяці знімав життя в окупованому місті. Завдяки його відео компанії BBC вдалося створити документальний фільм «Окупація». Про те, як відбувалися знімання в окупації читайте далі у статті на kherson.in.ua.
Відео від жахливого болю
Навкруги в місті відбувалося багато жахливих та неприємних подій, на уламках старого, спокійного життя розгорталося нове, Дмитро Багненко вирішив це все фіксувати на камеру телефона, бо носити на вулиці звичайну камеру було дуже небезпечно.
Нове хобі тримало чоловіка на плаву, не дозволяло впасти в повний відчай. Знімав Дмитро події навколо щодня, проте, на його відео тільки кілька відсотків того жахіття, яке бачили люди на власні очі.
Чимало речей чоловік фізично не встигав фільмувати, зрештою це згодом могло навіть нашкодити. У відеотеці чоловіка багато відео, наприклад, як він разом з іншими херсонцями робили коктейлі Молотова та везли їх в передмістя, перші збори муніципальної варти, коли правоохоронців практично в місті не залишилося, а правопорядок забезпечувати потрібно було.
Коли рашисти окупували місто всі люди були в напруженому стані, дуже підозріло ставилися до будь-якої фіксації. Тому Дмитру доводилося всім пояснювати, навіщо він фільмує. Говорив, що робить це для себе. Бувало й таке, що люди вимагали видаляти кадри з ними, не дозволяли знімання. У фільмуванні чоловіку допомагала дружина. Жінка також фотографувала, знімала, але переважно жінок.
Небезпека була поряд
Думка про те, що росіяни дізнаються за відео та прийдуть «в гості» і викриють його, виникала у Дмитра постійно. В перші тижні окупації рашисти активно шукали та виловлювали по місту підпільників, учасників АТО, військових. Крім цього, вони збирали списки дітей-пільговиків, чиї батьки раніше воювали на сході.
Попри це, херсонці мужньо чинили опір, який Дмитро фільмував на свій телефон. Перший протест відбувся в місті 4 березня 2022 року. Тоді окупанти намагалися роздавати людям гуманітарну допомогу на майдані Свободи. Містяни сміливо протестували. Під звуки пострілів, погрози, Дмитро продовжував знімати.
Окрім мітингів, досить часто Дмитро приїжджав фільмувати до українського священника Сергія Чудиновича. У нього в церкві навіть в окупації вирувало життя. До отця постійно приходили люди. Якось Дмитро приїхавши до храму, застав як священник спілкувався з якимись хлопцями.
Далі ці чоловіки заявили, що вони ніби з міліції, обнишпорили всю церкву, забрали отця й повели в невідомому напрямку. Після цього священника ніхто більше не бачив, окупати викрали його. Обережно, не викликаючи підозр у названої поліції, Дмитро цей епізод також зняв на камеру телефона.
Фільмування різних негативних подій, які відбувалися в окупації тривали до 19 травня 2022 року. Дмитро та його родина свято вірили, що росіяни прийшли в місто не надовго, постійно чекали на прихід ЗСУ до Херсону. Згодом зрозуміли, що так швидко місто не звільнять. Гостро постало питання безпеки родини. Насамперед чоловік та його дружина хвилювалися за доньку, адже події, які відбувалися могли нашкодити її психіці.
Морально було дуже складно перебувати у рідному місті, тому родина вирішила переїхати до Польщі. Перебуваючи в безпеці, в новій країні Дмитро почав висвітлювати в інтернеті свої відзняті відео. На них звернула увагу компанія BBC та режисерка Альбіна Ковальова. Далі вони зв’язалися з Дмитром та почали співпрацювати. На екрани фільм “Окупація” вийшов 20 жовтня 2022 року.
