Історія цього унікального закладу розпочинається з початку 20 століття. 18 травня 1905 року випускник Петербурзької консерваторії Яків Дюмін звернувся до міської думи з клопотанням. В ньому йшла мова про відкриття в місті Імператорського музичного товариства з музичними класами. Дума дала згоду. Вже 16 вересня 1905 року в приміщенні товариства проводили перші заняття. Більше на kherson.in.ua.
Від класів до училища

Першим, хто очолив музичні класи був Яків Дюмін. Амбіційний викладач зміг легко поставити навчання на зразковий рівень. До роботи він долучив відомих музикантів, випускників провідних консерваторій Європи. Утворився гарний колектив музикантів, які навчали дітей й надавали їм професійну освіту.
Заняття в музичних класах велися за спеціальними програмами та навчальними планами створеними Петербурзькою консерваторією. У 1905 році це училище стало єдиним, де готували майбутніх диригентів хорових колективів.
З грудня цього ж року в закладі почали працювати трирічні регентські курси, створили хорову капелу, симфонічний оркестр. Відтоді стало дуже насиченим концертне життя Херсонщини. У звіті Імператорського товариства зазначено, що успішна діяльність відкритих музичних класів дає можливість подати клопотання до думи, про відкриття в Херсоні музичного училища. Через три роки музичні класи перетворили на училище.
Особливості нового музичного училища

Офіційно училище відкрило свої двері 1 вересня 1908 року. Для нього була виділена будівля Беккера. При училищі відразу відкрили класи «спеціальних предметів», де діти навчалися гри на фортепіано, струнних інструментах, співу та іншого.
Крім цього, в закладі активно працювали зимові регентські курси, в кінці 1908 року відкрили літні вчительські. З 1910 року – літні капельмейстерські курси. Діяльність їх здобула широку популярність далеко за межами Херсонщини. Тут навчалися діти з різних російських губерній.
Навчання в училищі переважно було платним. Безплатно могли навчатися талановиті учні, діти з бідних сімей завдяки меценатській допомозі шанувальників музики та викладачам, які працювали також безплатно.
Особливо важким часом для училища видалися роки революційних потрясінь і громадянської війни. Тоді курси закрили, але училище продовжувало роботу.
Складнощам передував успіх

Починаючи з 1920 року численні реформи призвели до зміни назви та статусу закладу. Спочатку училище називали музичною школою, далі музичним технікумом, професійною школою, музично-театральним технікумом.
У кінці 1930 року відбулося багато трагічних подій в житті музикантів та історії училища. Саме тоді почалися звинувачення у контрреволюційних змовах. Арештували керівника хорової капели закладу, Дюміна, та багатьох інших.
З 1939 року початку Другої світової війни училище не працювало. Лише у 1945 році, коли Херсонщину звільнили від німців поступово почав відроджуватися навчальний процес. У повоєнні роки навчання проводили на 6 відділеннях.
У 1951 році училище перевели до системи культурних закладів. У 1959 році розпочалася практично нова сторінка історії закладу. Тоді відбулося відновлення діяльності головних відділів – фортепіанного, струнного, відкрили відділ музичної теорії.
Художні колективи, оркестри, ансамблі, хори почали успішно виступати на концертах міста та області, республіканських конкурсах, фестивалях.
У 1990 році в училищі ввели нову спеціалізацію «Спів», відкрили відділ «Музичне мистецтво естради».
В стінах цього музичного закладу навчалися тисячі випускників. Серед них є лауреати, професори, заслужені артисти України, доктори наук. Педагогічний колектив училища у переважній більшості складається з колишніх випускників.